Роль об’ємно-просторової організації центрів для людей з посттравматичним синдромом в реабілітаційному процесі

Abstract

Дослідження розкриває теоретичні засади формування об’ємно-просторової організації центрів для людей з посттравматичним стресовим розладом, ґрунтуючись на міждисциплінарному аналізі архітектурних, психологічних, соціальних та містобудівних чинників. Системний підхід до вивчення типологічних, просторових і функціональних моделей таких закладів забезпечує підґрунтя для проєктування інноваційних реабілітаційних середовищ, що сприяють ефективному відновленню, адаптації та соціальній інтеграції користувачів. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження в контексті соціальних викликів і гуманітарних потреб; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію дослідження; визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. У першому розділі «Теоретичні та нормативні основи проєктування центрів для людей з посттравматичним стресовим розладом» розглянуто історію наукового вивчення посттравматичного стресового розладу, проаналізовано особливості ПТСР як соціального та психологічного явища та визначено фактори ризику розвитку синдрому. Досліджено вплив архітектурного середовища на психоемоційний стан різних груп користувачів. Проаналізовано наукові роботи, що охоплюють загальнотеоретичні проблеми формування центрів для людей з посттравматичним стресовим розладом. Узагальнено сучасний зарубіжний та вітчизняний досвід функціонування центрів наведеного типу. Виявлено загальні закономірності та тенденції розвитку реабілітаційних центрів. У другому розділі «Теоретичні засади формування об’ємно-просторової організації центрів для людей з посттравматичним стресовим розладом» визначено основні чинники, що впливають на формування об’ємно-просторової організації ЦПТСР. Систематизовано типологічні моделі центрів з урахуванням рівня автономності, соціальної відкритості, ступеня медичного супроводу та тривалості перебування. Виявлено закономірності містобудівного розміщення таких об’єктів, зокрема важливість контекстної інтеграції, зручності доступу, забезпечення приватності та сенсорної регуляції. Сформовано функціонально-технологічну модель внутрішнього середовища, що передбачає гнучке зонування, просторову адаптивність, застосування біофільних та інклюзивних рішень, а також цифрових технологій для персоналізації користувацького досвіду. У третьому розділі « Об’ємно - просторова організація реабілітаційного центру для людей з посттравматичним стресовим розладом » представлено практичну реалізацію напрацьованих теоретичних засад, що включає формування просторової структури закладу, його функціонального ядра, взаємозв’язків між зонами, а також принципів інтер’єрної організації з урахуванням психологічних особливостей користувачів. The study reveals the theoretical foundations of the formation of the three-dimensional organization of centers for people with post-traumatic stress disorder, based on an interdisciplinary analysis of architectural, psychological, social, and urban planning factors. A systematic approach to studying such institutions' typological, spatial, and functional models provides the basis for designing innovative rehabilitation environments that promote effective recovery, adaptation, and social integration of users. The introduction substantiates the relevance of the research topic in the context of social challenges and humanitarian needs, its connection with scientific programs, defines the purpose, objectives, subject, and object, methodology of the study, and determines the scientific novelty and practical significance of the results. The first chapter, «Theoretical foundations for the formation of the volumetric-spatial organization of centers for people with post-traumatic stress disorder», reviews the history of scientific study of posttraumatic stress disorder, analyzes the features of PTSD as a social and psychological phenomenon, and identifies risk factors for the development of the syndrome. The influence of the architectural environment on the psycho-emotional state of different groups of users is investigated. The scientific works covering the general theoretical problems of forming centers for people with post-traumatic stress disorder are analyzed. The modern foreign and domestic experience of the functioning of centers of this type is generalized. General patterns and trends in the development of rehabilitation centers are identified. The second chapter, «Theoretical foundations of the formation of the volumetric-spatial organization of centers for people with posttraumatic stress disorder», identifies the main factors that influence the formation of the volumetric-spatial organization of centers for people with PTSD. The typological models of centers are systematized, considering the level of autonomy, social openness, the degree of medical support, and the duration of stay. The regularities of urban planning placement of such facilities are revealed, particularly the importance of contextual integration, ease of access, privacy, and sensory regulation. A functional and technological model of the internal environment has been formed, which provides for flexible zoning, spatial adaptability, biophilic and inclusive solutions, and digital technologies to personalize the user experience. The third chapter, « The Volumetric-Spatial Organization of a Rehabilitation Center for People with posttraumatic stress disorder», presents the practical implementation of the developed theoretical foundations, including the formation of the spatial structure of the institution, its functional core, the relationships between zones, and the principles of interior organization, taking into account the psychological characteristics of users.