Реставрація та дослідження пам’яток металу IX–XVII століття з колекції Національного заповідника «Софія Київська»

Abstract

Зміст анотації. Проєкт поєднує реалізацію усталених постулатів теорії з практикою сучасної наукової реставрації на прикладі відновлення пам’яток із металу IX–XVII ст. з колекції Національного заповідника «Софія Київська», що забезпечило втілення низки перспективних ідей, здобутих під час дослідження. Перелік пам’яток, які охоплює дана робота, був сформований відповідно до потреб заповідника у проведенні реставраційних заходів. Дослідження відібраних для опрацювання об’єктів, виготовлених з археологічного металу, розподілено за принципом класифікації творів: монети, предмети з сакральною символікою та прикраси. Розглянуто методи реставрації археологічного металу, які застосовувалися з кінця XX ст. до наших днів в Україні та світі, з огляду на потенційну можливість практичного використання результатів даної роботи при реставрації аналогічних пам’яток у майбутньому. Аналіз основоположних віх в історії становлення наукової реставрації творів з археологічного металу на теренах України подається в контексті загальносвітових тенденцій у цій галузі. Відзначено принципові відмінності парадигм реставраційної діяльності, що постали впродовж періоду формування дисципліни та залишаються предметом надзвичайно гострої полеміки в наукових колах вузького спрямування (реставрація археологічного металу) до сьогодні. Виокремлено основні традиційні методи та підходи, зумовлені завданням одночасного збереження матеріальної основи та відновлення експозиційної цілісності сприйняття пам’яток. В роботі також обґрунтовано вибір реставраційних та експозиційних засад, що відповідають сучасним уявленням про наукову реставрацію. Для доведення доцільності практичного використання результатів цього дослідження у подальшому зібрано чималий документальний матеріал реставраційних робіт, проведених в межах проєкту: щоденник процесу, фотофіксації предметів, інструментарій досліджень, результати заходів, а також реставраційні паспорти опрацьованих пам’яток. Додатково розглянуто приклади реставрації інших подібних об’єктів. Як речову та джерельну бази використано аналогічні предмети з колекцій музеїв України, архівні дані, каталоги, матеріали конференцій, статті з наукових періодичних видань, альманахи та монографії. Основною метою реставраційно-дослідного проєкту є обґрунтування ідеї пріоритезації збереження пам’яток над відновленням в археологічній реставрації. Попри домінування вищезазначеної загальносвітової тенденції, серед провідних дослідників і представників музейних інституцій України спостерігається доволі суттєвий плюралізм думок з цього приводу, що має свої підстави. Наукова проблематика збереження та відновлення пам’яток – це питання, що стосується філософії, пам’яткознавства, реставрації та інших дисциплін. Вона стала на сьогодні надзвичайно актуальною як в суто науковому сенсі, так і в практичному. Під час проведення реставраційних заходів особливий акцент було поставлено на стабілізації стану матеріальної основи пам’яток, збереженні патини часу та дотриманні принципу зворотності реставраційних матеріалів, що забезпечує цілісне сприйняття твору. Для реалізації останнього застосовано оригінальний спосіб експонування, який дає змогу уникнути використання складно обернених матеріалів монтажу розфрагментованої археологічної пам’ятки. Крім того, на прикладі відібраних монет розглянуто специфіку процесу фотофіксації змін пам’ятки впродовж проведення реставраційних досліджень та заходів. Розміри, тон, поверхнева деформація монет археологічного походження, а також реставраційні потреби обмежують інформативність, і щоб виявити її у фотоматеріалах потрібен особливий підхід до проведення фотофіксації. У кваліфікаційній роботі опрацьовано досі недостатньо розкриту специфіку фотофіксації монет археологічного походження для документування реставраційних процесів в умовах сучасного технічного обладнання. Докладно окреслено переваги та недоліки хімічного та механічного методів видалення нашарувань для предметів на основі мідного сплаву та низькопробного срібла. Висвітлено існуючі методи виявлення активних сполук та проілюстровано методи контролю, які використовувались під час втілення реставраційно-дослідного проєкту. На підставі проаналізованих публікацій розглянуто перспективні та провідні методи, обладнання і реставраційні матеріали. Також наведені дані щодо оптимальних способів експонування подібних предметів та умов їхнього подальшого зберігання. Опрацювання відібраних пам’яток із сакральною символікою сприяло дослідженню та реставрації бронзових, залізних і свинцевих предметів. Під час роботи над бронзовим хрестом особлива увага приділялась збереженню патини. На прикладі реставрації цієї пам’ятки розглянуто наявні у наш час методи стабілізації та інгібування активних продуктів корозії міді, їхній вплив на колір артефакту та ефективність перетворення активних сполук з погляду відтермінування регулярних реставраційно-консерваційних заходів. У процесі реставрації навершя хреста було досліджено специфіку збереження розшарованої структури археологічного заліза, характерної для предметів, виготовлених методом кування. Особливістю творів подібного класу є складність стабілізації активних продуктів корозії через розшаровану структуру металу. Цей випадок був використаний у дослідженні для висвітлення шляхів досягнення цілісного сприйняття пам’ятки завдяки виготовленню ложемента без потреби фіксованого монтажу фрагментів хреста. Дане рішення обґрунтоване відповідно до провідної мети роботи – пріоритетності збереження над відновленням в археологічній реставрації. Також в роботі обґрунтовано вибір матеріалу для виготовлення ложемента з огляду на його естетичні та фізико-хімічні якості. Описано реставрацію прикраси – намиста з елементами зі сплаву на основі міді та скла. Послуговуючись провідними методами дослідження, із залученням спеціалістів відповідного профілю, було визначено матеріальну специфіку скляної маси. Після розкриття пам’ятки за візуальними спостереженнями вдалося висунути гіпотезу щодо вірогідних технікотехнологічних особливостей предмета. Його реставрація проілюструвала процес дублювання металу на тканинну основу з метою монтажу фрагментованого елемента намиста. Консультації зі спеціалістами відповідного напрямку надали аргументи на користь вибору основи для монтажу та оптимальних, потенційно не травматичних, шляхів експозиції та збереження пам’ятки. Також наведено стислий огляд етичного підґрунтя реставраційної діяльності та заявлена спроба проєкції усталених загальних постулатів на сферу реставрації археологічного металу. Дослідження показало, що одночасне збереження різноманітних аспектів цінності пам’яток слід сприймати як ключову мету реставрації предметів з археологічного металу, що може узгодити існуючі на сьогодні різні, й дуже відмінні одне від одного, погляди на спосіб проведення реставраційних заходів. Зазначений теоретичний здобуток втілено в реставраційному та експозиційному підході роботи над пам’ятками. Наведено й низку практичних напрацювань з новітніми матеріалами, що використовуються для експонування археологічних знахідок у музейновиставковому просторі. Під час дослідження було здійснено декілька спроб використати надсучасні матеріали в ролі постійних дублюючих основ та аналогів традиційних матеріалів для створення експозиційних засобів. Мета дослідження – встановлення шляхів практичної реалізації реставраційної теорії стосовно археологічного металу. У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти дослідження» розглянуто ключові терміни даної роботи, окреслено основні уявлення про завдання реставраційних втручань, наведено джерельну базу та методологію дослідження. Також охарактеризовано основні тенденції формування уявлень про значення реставраційної діяльності в період з середини XIX ст. до сьогодні. Простежено тісний зв’язок окремих напрямків філософії з теорією реставрації, що зумовлено міждисциплінарністю цього виду діяльності. Наведено основні міжнародні хартії, які регламентують спрямування сучасної наукової реставрації. Проаналізовано низку досліджень, предметом розгляду яких стали різнобічні питання реставраційної діяльності, і зокрема практика реставрації пам’яток із археологічного металу, історія становлення та теорія реставрації. Висвітлено формування наукової реставрації в Україні. У джерельній базі систематизовано дібрані наукові матеріали та речову основу розробки. Обґрунтовано вибір методів дослідження в даній роботі та означено її загальнонаукові засади. У другому розділі «Реставрація та технологія виготовлення пам’яток металу IX–XVII ст. з колекції Національного заповідника «Софія Київська» на прикладах мистецтвознавчих і техніко-технологічних досліджень проаналізовано реставрацію пам’яток, що були відібрані для реалізації проєкту. Специфіку реставраційних втручань розподілено за типологічним і тематичним принципами. Висвітлено такі практичні особливості роботи з археологічними монетами зі сплаву на основі міді та низькопробного срібла, як використання спеціалізованого оптичного та реставраційного обладнання, а також спеціальних інструментів при проведенні розкриття авторської поверхні механічним методом. Наведено атрибутивні описи хрестів енколпіонів та процесійних хрестів у контексті реставрації аналогічних пам’яток з колекції Національного заповідника «Софія Київська». Досліджено технологічні та реставраційні аспекти виготовлення прикраси – намиста зі сплаву на основі міді та скла. У третьому розділі «Особливості експозиції та збереження археологічних творів з металу» проаналізовано низку робіт, присвячених етичному аспекту наукової реставраційної діяльності у світлі збереження пам’яток археологічного металу. Порушено тему виготовлення експозиційних засобів як частини реставраційної діяльності. Проаналізовано різновиди і технологічні особливості виготовлення ложементів у практиці провідних музейних інституцій. Надано розгорнутий огляд специфіки виготовлення ложементів для пам’яток із колекції Національного заповідника «Софія Київська», які були відібрані для реалізації реставраційно-дослідного проєкту. Виявлено ефективність використання оптимального проєктування експозиційних засобів для узгодження етичних і технологічних реставраційних суперечностей при представленні пам’яток археологічного металу. Розглянуто дослідження та практичні напрацювання в царині збереження такого виду артефактів з досвіду Британського музею та Музею мистецтва Метрополітен. Наведено особливості фотофіксації монет і практики документування реставраційних заходів, здійснених в межах дослідження. Наукова новизна полягає у визначенні альтернативних шляхів практичної реалізації реставраційної теорії під час роботи з археологічними пам’ятками з металу. Практичне значення дослідження полягає у втіленні теоретичних засад реставраційної теорії при опрацюванні пам’яток з археологічного металу IX–XVII ст. з колекції Національного заповідника «Софія Київська». Abstract content. The research combines the established postulates of the theory and practice of modern scientific restoration in the form of a research project, the restoration of metal objects of the IX–XVII centuries from the collection of the National Reserve «Sophia of Kyiv», which is a practical embodiment of a number of promising ideas gained during the research. The scope of objects was chosen in this work was formed in accordance with the needs of the reserve in carrying out restoration activities. The sights selected for processing are archaeological metal objects, the research of which is divided according to the principle of classification of metal objects: restoration of coins, works with sacred symbols, and jewelry. The work examines the methods of restoration of archaeological metal objects used from the end of the 20th century to the present day in Ukraine and the world, taking into account the possibility of potential practical use of this work in the restoration of similar objects. Tracing the turning points in the history of scientific restoration of archaeological metal objects on the territory of Ukraine is presented in this work in the light of global trends in scientific restoration. The fundamental differences in the paradigms of restoration activity, which took place during the formation of the discipline and remain the subject of extremely sharp polemics in the scientific circles of the narrow direction of the restoration of archaeological metal to this day, are considered. The main possible restoration methods and approaches are highlighted in accordance with the tasks of preserving the material base and restoring the expository integrity of the perception of the selected objects. The work substantiates the choice of restoration and exposition approaches in accordance with the modern idea of scientific restoration. For more detailed reliability in the further use of practical work, the necessary documentary material of the restoration works carried out within the framework of the restorationresearch project has been collected: a restoration diary, photo-fixation of objects, a toolkit of restoration studies, the results of restoration treatments, and restoration reports of restored objects have also been prepared. The research examines examples of restoration of similar objects. Similar objects from the collections of museums in Ukraine, archival data, catalogs, materials of conferences, articles, scientific periodicals, almanacs and monographs were used as material and source bases. The main goal of the restoration research project is the idea of prioritizing a preservation over a renovation in archaeological restoration. Despite the similar points of view regarding the above-mentioned global trend, in the views of leading researchers and museum institutions in Ukraine, there is a rather significant pluralism of views, which has its own reasons. The scientific problem of preservation and restoration of archaeological objects is an issue that affects philosophy, historical studies, restoration and other disciplines, and is extremely relevant today both in a purely scientific sense and in an urgent and practical one. During the restoration treatments, special emphasis was placed on stabilizing the state of the material base of the objects, preserving the patina of time and observing the principle of reversibility of restoration materials, the goal of which is the holistic perception of the work. To implement the latter, an original method of exposure was used to avoid the need to use complex materials for mounting a fragmented archaeological object. In addition, the specifics of the process of photofixation of changes to the object during restoration research and measures for the selected coins are considered. Given the limited informativeness due to size, tone, surface deformation and restoration needs in revealing the informativeness of photographic materials, coins of archaeological origin are objects that require a special approach in carrying out photofixation. In the qualifying work, the hitherto insufficiently disclosed specifics of photofixation of coins of archaeological origin for documenting restoration processes in the conditions of today's technical equipment are elaborated. The advantages and disadvantages of chemical and mechanical methods of layer removal for objects based on copper alloy and lowgrade silver are outlined in detail. The existing methods of detecting active compounds are highlighted and the control methods used during the restoration research project are illustrated. On the basis of the analyzed publications, promising and leading methods, equipment and restoration materials were considered. Also given are the data on the optimal ways of exhibiting similar objects and the conditions for their further storage. An exploration of selected objects with sacred symbols contributed to the research and restoration of bronze, iron and lead objects. During the restoration of the bronze cross, special attention was paid to preserving the patina. Using the example of the restoration of this object, the existing methods of stabilization and inhibition of active copper corrosion products, their influence on the color of the object and the efficiency of conversion of active compounds are considered, considering the postponement of regular restoration and conservation procedures for the preservation of the object. In the process of restoration of the byzantine iron finial cross, the specifics of preserving the layered structure of archaeological iron, characteristic of objects made by the forging method, were investigated. A feature of works of this class is the difficulty in stabilizing active corrosion products due to the layered structure of the metal. Given the fragmentation of the object, the research highlighted the ways of acquiring a holistic perception of the object, using the production of a mount without the need for a fixed installation of the fragments of the cross. This decision is justified in accordance with the main goal of the work – prioritizing a preservation over a renovation in the archaeological restoration. The choice of material for the manufacture of mounts is also substantiated in view of its aesthetic and physico-chemical qualities. The restoration of a jewelry – necklaces with alloy elements based on copper and glass was considered. In the work, using the leading research methods, with the involvement of specialists of the relevant profile, the specificity of the glass mass was determined. After investigational cleaning treatments, it was possible to put forward a hypothesis about the likely technical and technological features of the object based on visual observations. The process of duplicating metal onto a fabric base for the purpose of mounting a fragmented fragment is considered on the example of the particular treatment. On the basis of consultations with specialists in the relevant field, the selection of the base for installation and optimal, potentially non-traumatic, ways of exposure and preservation of the object were substantiated. A brief overview of the ethical basis of restoration activity is also given and an attempt to project established general postulates regarding the field of archaeological metal restoration is stated. The research revealed the importance of preserving various aspects of the objects’ value as a key goal of the restoration of archaeological metal objects, in order to reconcile the existing pluralism regarding restoration activities. The specified theoretical achievement is embodied in the restoration and exposition approach of working on the objects. Furthermore, the work presents a number of practical developments with the latest materials used for exhibiting archaeological objects in the museum exhibition space. In the course of the research, a number of experiments were conducted using the latest materials as potential permanent duplicating bases and analogs of existing materials for creating mounts. The purpose of the research is to establish ways of practical implementation of restoration theory in the restoration of archaeological metal objects. The first section, «Theoretical and methodological aspects of the study», examines the key terms of this work, outlines the main ideas about the tasks of restoration interventions, provides the source base and research methodology. It also describes the main trends in the formation of ideas about the significance of restoration activities in the period from the middle of the 19th century to the present. The study traces the close coexistence of some areas of philosophy with the theory of restoration, which is due to the interdisciplinary nature of this activity. The main international charters that regulate the direction of modern scientific restoration are presented. A number of studies are analyzed, the subject of consideration of which are multifaceted issues of restoration activities, including: the practice of restoration of archaeological metal objects, the history of the formation and theory of restoration. The formation of scientific restoration in Ukraine is highlighted. The source base systematizes selected scientific materials and the material base of the study. The choice of research methods in this work is justified and the general scientific principles of scientific work are defined. The second section, «Restoration and manufacturing technology of metal objects of the IX–XVII centuries from the collection of the National Reserve “Sophia of Kyiv”», the restoration of objects that were selected for the implementation of the restoration and research project is analyzed using examples of art history and technical and technological research. The specifics of restoration interventions are divided into typological and thematic parts. The following practical features of working with archaeological coins made of an alloy based on copper and low-grade silver are highlighted: the use of specialized optical and restoration equipment, as well as special tools when revealing the author’s surface by mechanical methods. Attributive descriptions of encolpion crosses as well as processional crosses are given in the context of highlighting the restoration of similar objects from the collection of the National Reserve «Sophia of Kyiv». The technological and restoration aspects of manufacturing jewelry – a necklace made of an alloy based on copper and glass are investigated. The third section, «Features of the exhibition and preservation of archaeological metal objects», analyzes a number of works devoted to the ethical aspect of scientific restoration activities in the light of the preservation of archaeological metal objects. The production of mounts as a part of restoration activities is highlighted. The varieties and technological features of the mountmaking in the practice of leading museum institutions are presented. The practical implementation of the production of mounts for objects from the collection of the National Reserve «Sophia of Kyiv» that were selected for the implementation of the restoration and research project is described in detail. The use of optimal design of exhibition facilities for harmonizing ethical and technological restoration contradictions in the exhibition of archaeological metal objects is revealed. Research and practical developments in the preservation of archaeological metal are highlighted using the example of the British Museum and the Metropolitan Museum of Art. The features of photofixation of coins and the practice of documenting restoration activities that were carried out as a part of the restoration of selected objects are presented. The scientific novelty lies in determining the ways of practical implementation of restoration theory in the restoration of archaeological objects made of metal. The practical significance of the study lies in the implementation of the theoretical foundations of restoration theory in the restoration of archaeological metal objects of the IX–XVII centuries from the collection of the National Reserve «Sophia of Kyiv».