Стратегія адаптації архітектурної освіти України в умовах воєнного стану: інструменти та підходи

Abstract

Мета статті – обґрунтування необхідності стратегічного підходу до адаптації архітектурної освіти України в умовах воєнного стану, визначення ключових інструментів та методів навчання, які забезпечать безперервність освітнього процесу, інтеграцію інноваційних технологій та формування компетентностей, необхідних для післявоєнного відновлення країни. Методи дослідження. У роботі використано метод кейс-стаді, заснований на реальному навчальному завданні студентів-архітекторів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування». Завдання передбачає адаптацію до вимог обмежень у проєктуванні, аналіз сучасних прикладів міметичних трансформацій у світовій архітектурі та моделювання групової взаємодії. Виконано також порівняння традиційних і стратегічних підходів під час навчання архітектурного проєктування. Результати дослідження. У процесі дослідження було встановлено, що стратегічний підхід до проєктування сприяє формуванню у студентів глибшого розуміння контексту завдань, розвитку критичного мислення, командної взаємодії та здатності до генерування інноваційних рішень. Завдання з обмеженими ресурсами стимулюють пошук оригінальних підходів, а групова динаміка забезпечує високу якість та багатогранність ідей. Використання міметичних підходів у навчанні дає змогу студентам розробляти архітектурні форми, які органічно поєднують функціональність, естетичні принципи та гармонію з навколишнім середовищем. Висновки. Стратегія архітектурного проєктування є ефективним інструментом навчання, що сприяє розвиткові креативного потенціалу студентів, формує професійні компетенції та створює зручні умови для поєднання знань з різних галузей. Її застосування допомагає адаптувати студентів до сучасних викликів архітектурної практики, вдосконалює навички роботи з обмеженнями та стимулює впровадження інноваційних підходів. Такі стратегії є невіддільною частиною підготовки нової генерації архітекторів, здатних ефективно вирішувати міждисциплінарні, суспільно-гуманітарні і творчі завдання. The aim of the article is to justify the necessity of a strategic approach to adapting architectural education in Ukraine under martial law, to identify the key tools and teaching methods that will ensure the continuity of the educational process, integration of innovative technologies, and the formation of competencies required for the post-war reconstruction of the country. Research methods. The paper uses the case study method based on a real educational assignment for architecture students specializing in 191 «Architecture and Urban Planning». The assignment involves adapting to the constraints in design, analyzing contemporary examples of mimetic transformations in global architecture, and modeling group interaction. It also includes a comparison of traditional and strategic approaches in architectural design education. Research results. The study found that a strategic approach to design helps students develop a deeper understanding of the context of tasks, enhances critical thinking, fosters teamwork, and promotes the ability to generate innovative solutions. Tasks with limited resources stimulate the search for original approaches, while group dynamics ensure high quality and diversity of ideas. The use of mimetic approaches in education allows students to design architectural forms that organically combine functionality, aesthetic principles, and harmony with the surrounding environment. Conclusions. Architectural design strategy is an effective learning tool that fosters the development of students' creative potential, shapes professional competencies, and creates favorable conditions for integrating knowledge from various fields. Its application helps students adapt to the contemporary challenges of architectural practice, enhances skills in working with constraints, and stimulates the implementation of innovative approaches. Such strategies are an integral part of preparing the new generation of architects, capable of effectively solving interdisciplinary, socio-humanitarian, and creative tasks.