Розвиток неоекспресіонізму в живописі Польщі та України: досвід боротьби за гідність

Abstract

Українське «неофіційне мистецтво», що в радянській системі було визначальною складовою нонконформізму, подібно до польських митців Нової експресії в лавах контркультури, потребує більш ретельного вивчення щодо творчих методів та технік. Творчість українських заборонених мистців, котра базувалась на зарубіжних та вітчизняних модерністичних традиціях, слід розглядати в контексті світової художньої спадщини, а отже як феномен новітнього українського мистецтва. Метою дослідження є виявлення спільних та відмінних факторів формування неоекспресіоністичних традицій в живописі Польщі і України останньої третини ХХ ст. та їхнього впливу на становлення художніх міфологем. Для досягнення мети дослідження використовувалися такі методи: розглядаючи особливості формування польської Нової експресії та альтернативних творчих груп в її межах були використані методи історико-культурного й міждисциплінарного аналізу. З’ясовуючи взаємозв’язок мистецтва польських та німецьких «нових диких», авторка послуговувалася критико-порівняльним методом. Також були задіяні методи логічного та мистецтвознавчого аналізів. Завдяки методу узагальнення було сформульовано поняття інтуїтивного неоекспресіонізму. Результати. Отже, результатом дослідження стали такі твердження: польська Нова експресія в межах світового трансаванграду постає визначним мистецьким феноменом, художні принципи якого стали наслідком ідеологічних міркувань. Цей мистецький рух об’єднав як самих митців, так і активну громадськість, отримав підтримку церкви, зініціював створення альтернативних центрів сучасного мистецтва. Формування художньо-образної мови представників польської Нової експресії, як зазначають її дослідники, пов’язане з власним авангардним досвідом, впливом німецьких «диких», загостренням уваги на творенні індивідуальних поетик. В українському мистецтві прояви неоекспресіонізму пов’язані з творчістю художників «неофіційного мистецтва». Вимушене перебування у творчому підпіллі, відсутність контактів з громадськістю, ідеологічні та фізичні утиски влади сприяли формуванню інтуїтивної форми неоекспресіонізму. Художньо-образна мова таких митців тісно пов’язана з світоглядними міфологемами, що часто відображали духовні орієнтири української ментальності, посилені низкою історичних трагедій. Для реалізації своїх творчих ідей такі художники використовували авангардний та модерністичний досвід як українських митців, так і зарубіжних. Для реалізації своїх художніх міфологем послуговувались також неспецифічними техніками та матеріалами. Висновки. Польська Нова експресія в період свого розквіту (1986–1989) об’єднала митців різних творчих методів заради боротьби за незалежність країни, тому мала більш соціальний характер, що вплинуло на агресивність зображень. Неоекспресіонізм в українському варіанті отримав інтуїтивний характер, спричинений вимушеною творчою ізоляцією художників (через ідеологічний контроль), котрих зараховують до кола «неофіційного мистецтва». З огляду на це, як польська, так і українська течії неоекспресіонізму мають своєрідні художньо-виражальні прийоми. Ukrainian «unofficial art», which was a defining component of non-conformism in the Soviet system, like Polish artists of the New Expression in the ranks of the counterculture, requires a more thorough study of creative methods and techniques. The work of Ukrainian banned artists, which was based on foreign and domestic modernist traditions, should be considered in the context of the world artistic heritage, and thus as a phenomenon of contemporary Ukrainian art. The purpose of this study is to identify common and distinctive factors in the formation of neo-expressionist traditions in the painting of Poland and Ukraine in the last third of the twentieth century and their influence on the formation of artistic mythologies. The following methods were used to achieve the aim of the study: when considering the peculiarities of the formation of the Polish New Expression and alternative creative groups within it, the methods of historical, cultural, and interdisciplinary analysis were used. The critical and comparative method was used to determine the relationship between the art of the Polish and German New Wild. The methods of logical and art historical analysis were also used. Thanks to the method of generalization, the concept of intuitive neoexpressionism was formulated. Results. Thus, the research resulted in the following statements: the Polish New Expression within the global transavantgarde is a prominent artistic phenomenon whose artistic principles were the result of ideological considerations. This art movement united both artists and the active public, received the support of the church, and initiated the creation of alternative centers of contemporary art. According to its researchers, the formation of the artistic and figurative language of the representatives of the Polish New Expression is connected with their own avantgarde experience, the influence of the German Wild, and the focus on the creation of individual poetics. In Ukrainian art, manifestations of neoexpressionism are associated with the work of artists of «unofficial art». The forced stay in the creative underground, lack of contact with the public, ideological and physical oppression by the authorities contributed to the formation of an intuitive form of neoexpressionism. The artistic and figurative language of such artists is closely connected with worldview mythologies, which often reflected the spiritual guidelines of the Ukrainian mentality, reinforced by a number of historical tragedies. To realize their creative ideas, these artists used the avantgarde and modernist experience of both Ukrainian and foreign artists. They also used nonspecific techniques and materials to realize their artistic mythologies. Conclusions. The Polish New Expression in its heyday (1986–1989) united artists of different creative methods for the sake of the struggle for the country's independence, so it was more social in nature, which influenced the aggressiveness of the images. Neoexpressionism in the Ukrainian version was intuitive, caused by the forced creative isolation of artists (due to ideological control), who were considered to be part of the «unofficial art». In this regard, both the Polish and Ukrainian movements of Neoexpressionism have distinctive ar tistic and expressive techniques.