Abstract:
Метою статті є визначення сучасних прийомів реновації транспортно-орієнтованого середовища задля формування якісних пішохідних публічних просторів. Особливу увагу приділено людському виміру міста, зокрема створенню безпечного, комфортного, інклюзивного та екологічного простору. Методи дослідження. У роботі використано порівняльний аналіз реалізованих урбаністичних проєктів і концепцій, що демонструють трансформацію автомобілецентричних територій на пішохідні. Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід, що дає змогу виявити актуальні підходи до реновації. Проаналізовано приклади змін вулиць, площ і прилеглих територій, згідно з принципами сталого розвитку, кліматичної адаптації та підвищення соціальної взаємодії. Результати. Було виокремлено основні прийоми організації людино-орієнтованих публічних просторів: регуляція та зменшення автомобільного трафіку; інтеграція громадського транспорту і публічних просторів; відновлення екосистеми – рішення, які сприяють створенню безпечного, доступного та екологічно збалансованого середовища. Висновки. Запропоновані підходи дають змогу переосмислити архітектурно-планувальну організацію міста, забезпечуючи сталий розвиток, комфорт і розвиток соціальної активності.
The aim of the article is to identify modern approaches to renovating transport-oriented environments in order to create high-quality pedestrian public spaces. Special attention is paid to the human dimension of the city, particularly the creation of safe, comfortable, inclusive, and ecological spaces. Research Methods. The study employs a comparative analysis of implemented urban projects and concepts that demonstrate the transformation of car-centric areas into pedestrian-friendly spaces. Both international and domestic experiences were examined to identify current renovation approaches. Examples of changes in streets, squares, and adjacent territories were analyzed according to the principles of sustainable development, climate adaptation, and enhanced social interaction. Results. Key approaches to organizing human-centered public spaces were identified: regulation and reduction of automobile traffic; integration of public transport infrastructure with public spaces; ecosystem restoration – solutions that contribute to the creation of safe, accessible, and ecologically balanced environments. Conclusions. The proposed approaches allow for rethinking the architectural and planning organization of the city, ensuring sustainable development, comfort, and the growth of social activity.
